Архів. Науково-практичний журнал "Коштовне та декоративне каміння"

Коштовне та декоративне каміння 2020/N2 (100)

DOI: https://doi.org/10.53056/...

АЛЕБАСТР АРАГОНУ: МИНУЛЕ, СЬОГОДЕННЯ І МАЙБУТНЄ

В.М. Гулій
Львівський національний університет ім. І. Франка

Дж. Луіс
АРАСТОН, Іспанія

У.І. Борняк
Львівський національний університет ім. І. Франка

В.Б. Степанов
Львівський національний університет ім. І. Франка

Мова: українська

Коштовне та декоративне каміння. № 2 (100), 2020: 22–27

Анотація
У цій статті наведено результати історичних, мистецьких та речовинних досліджень алебастру з різних об’єктів Арагону. Підтверджено використання алебастру з покладів, які розташовані в долині ріки Ебро, як джерела сировини в різні історичні епохи для спорудження захисних стін часів Римської імперії і в епоху Ренесансу. Автори провели петрографічне вивчення алебастру з Арагону, його рентгенівське дослідження і вимірювання мікротвердості, а також порівняли отримані відомості з наявними для алебастру з міоценових утворень Тираської світи. Сучасне використання алебастру в поєднанні з передовими технологіями вказує на можливу нову «золоту епоху» для алебастру.

Ключові слова: алебастр, Арагон, Іспанія, Ебра, римські стіни, історичні пам’ятники, родовища алебастру, сучасне мистецтво алебастру.

Посилання

1. Byne A., Stapley M. Spanish architecture of the sixteenth century. G. P. Putnam’s Sons. New York & London. 1917. 436 p.
2. Casey J. Early modern Spain: a social history. Routledge, London. 1999. 316 p.
3. Colas V., Fanlo I., Subias I. Caracterización de las Facies Yesíferas Explotables del Entorno de Quinto de Ebro, Zaragoza. Revista de la sociedad española de mineralogía. 2009. Macla N 11. P. 61–62.
4. Fanlo I., Subías I., Mateo E., Biel Exploration controls in the alabaster deposits from Quinto locality, Ebro Valley, Spain // ”Digging Deeper” C.J. Andrew et al. (eds.) Proceedings of the 9th Biennial SGA Meeting. Dublin. 2007. P. 843–846.
5. Escavy J.I., Herrero M.J., Arribas M.E. Gypsum resources of Spain: Temporal and spatial distribution. Ore Geology Reviews. 2012. Vol. 49. P. 72–84.
6. Guliy V., Bojar H-P., Bojar A-V., Kostyuk O. Miocene sulfates of the Tyras’ka Formation at Khodoriv, Ukraine. Carpathian Journal of Earth and Environmental Sciences. 2018. Vol. 13. No. 2. P. 551–565.
7. Jacobson H.R. A history of roads from ancient times to the motor age. Thesis of Master Degree of Science. Georgia School of Technology, Atlanta, Georgia. 1940. 230 p.
8. Murray R. C. Origin and diagenesis of gypsum and anhydrite. Journal of sedimentary geology. 1964. Vol. 34 (3). P. 512–523.
9. Orti F. L., Ingles R.M., Playa E. Depositional models of lacustrine evaporites in the SE margin of the Ebro Basin (Paleogene, NE Spain). Geologica Acta. 2007. Vol. 5. N 1. P. 19–34.
10. Ortí F., Rosell L., Playa E., García-Veigas J. Large gypsum nodules in the Paleogene and Neogene evaporites of Spain: distribution and paleogeography significance. Geol. Quart. 2010. Vol. 54 (4). P. 411–422.
11. Peña J.L., Escudero F., Rubio V., Constante A., Pellicer F. (2009): Geoarchaoelogical contributions concerning the Roman city wall of Caesaraugusta in the sector of the Santo Sepulcro (Zaragoza, Spain) // De Dapper, M., Vermeulen, F., Deprez, S. & Taelman, D. (Eds.): Ol'man river Geo-archaeological aspects of rivers and river plains. Akademia Press. Ghent. 2009. P. 541–551.
12. Phillips W.D., Phillips C.R. A concise history of Spain. Cambridge University Press. London. 2015. 245 p.
13. Cathedral of Our Lady of the Angels by Discover Los Angeles. URL: https://www.discoverlosangeles.com/things-to-do/cathedral-of-our-ladyof-the-angels.
14. Vibiana. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Vibiana.