Ідентифікація природної імітації бірюзи Cu-вмісним фауститом за допомогою раманівської спектроскопії
| О.П. Портянко ТОВ «ІН КОНСАЛТИНГ» |
| В.М. Сурова Державний гемологічний центр України |
| Мова: українська |
| Коштовне та декоративне каміння, № 1–2 (119–120), 2024: 4–8 |
| Анотація У цій роботі представлено результати комплексного гемологічного, оптико-мікроскопічного та хімічного досліджень встав ки блакитного кольору з ювелірного виробу, наданого на експертизу з метою точної ідентифікації мінералу. Блакитні міне рали здавна мали високу естетичну й культурну цінність, однак лише сучасні методи аналізу дозволяють ідентифікувати мінерали, подібні за зовнішніми характеристиками, але відмінні за складом. Особлива увага приділяється бірюзі і спорідне ним мінералам, які часто плутають між собою через схожість кольору й блиску. Дослідження виконано з використанням стандартного гемологічного обладнання (рефрактометр, УФ-лампа, шкала Мооса), мікроскопії з освітлювачами та фільтра ми, енергодисперсійної рентгенофлуоресцентної спектрометрії (EDXRF), а також раманівської спектроскопії. Встановлено, що вставка має зелено-блакитний колір, напівпрозору структуру, включення піриту й кварцу, а також показник заломлення в межах n = 1,60–1,61. Хімічний аналіз виявив переважання оксидів цинку (ZnO) над оксидами міді (CuO), що не відповідає хімічному складу класичної бірюзи. За спектральними характеристиками та фізико-оптичними властивостями зразок ото тожнено з Cu-вмісним фауститом – цинковим аналогом бірюзи. Враховуючи вміст домішок, оптичну поведінку та дані по рівняльного спектрального аналізу, зроблено висновок про належність мінералу до групи бірюзи, а саме до її цинкової варіації. Це дослідження підкреслює значущість використання сучасних методів спектрального аналізу в гемології, що до зволяє виключити хибні класифікації природних мінералів та забезпечити точну наукову атрибуцію. |
| Ключові слова: бірюза, фаустит, Cu-вмісний фаустит, природна імітація бірюзи |
| Посилання |
|
Abdu, Y. A., Hull, S. K., Fayek, M., & Hawthorne, F. C. (2011). The turquoise-chalcosiderite Cu(Al,Fe3+)6(PO4)4(OH)8×4H2O solid-solution series: A Mossbauer spectroscopy, XRD, EMPA, and FTIR study. American Mineralogist, 96(10), 1433–1442. https://doi.org/10.2138/am.2011.3658 Chen, Q., Yin, Z., Qi, L., & Xiong, Y. (2012). Turquoise from Zhushan County, Hubei Province, China. Gems & Gemology, 48(3), 198–204. https:// doi.org/10.5741/gems.48.3.198 Ernst, A. (2006). Burke a Mass Discreditation of GQN Minerals. The Canadian Mineralogist, Vol. 44, 1557–1560. Faustite. (б. д.). mindat.org. https://www.mindat.org/min-1623.html Foord, E. E., & Taggart, J. E. (1998). A reexamination of the turquoise group: the mineral aheylite, planerite (redefined), turquoise and coeruleolactite. Mineralogical Magazine, 62(1), 93–111. https://doi.org/10.1180/002646198547495 Menchinskaya, T. (1989). Turquoise. Nedra [in Russian]. |