Дослідження огранованого діоптазу: оптичні властивості, спектроскопія, хімічний склад мінеральних включень
| Є.В. Науменко ТОВ «ІН КОНСАЛТИНГ» |
| Ю.Д. Гаєвський Державний гемологічний центр України |
| Н.І. Вовк Iнтернет-магазин: nvovkjewerly.com.ua |
| Мова: українська |
| Коштовне та декоративне каміння, № 1–2 (119–120), 2024: 9–16 |
| Анотація У статті автори вперше в Україні досліджують два огранованих діоптази, використовуючи класичний набір гемологічних при ладів – рефрактометр, полярископ, спектроскоп, дихроскоп та УФ-лампу зі стандартними довжинами хвиль (254 і 365 нм). Ре зультати гемологічних досліджень дозволяють стверджувати, що можна доволі легко відрізнити діоптаз від схожих на нього дорогоцінних каменів за комбінацією певних показників заломлення, дуже високого двозаломлення, одновісності і позитивного оптичного знака, а також характерного спектра поглинання та відсутності люмінесценції. За оптичними показниками існує тільки один мінерал, який дуже схожий на діоптаз, – весцеліїт, але він є дуже рідкісним і поки не зустрічається в огранованому вигляді. Також для одного з досліджуваних зразків діоптазу вперше вдалося напряму сфотографувати спектр поглинання у видимому оптичному діапазоні. Колір діоптазу зумовлений двома лініями поглинання 14500 i 30000 см-1, що спричинюють як впізнаваний синювато-зелений колір діоптазу, так і відповідний колір його риси. Дослідження, проведені з допомогою ІЧ-Фур’є спектроскопії в ІЧ-діапазоні 7000–400 см-1, дозволили виокремити певні піки, які пов’язують як з коливанням зв’язків Si-O-Si (521, 581, 609, 779, 885, 937 см-1), так і з коливаннями молекул води (серія 3200–4000 см-1) у структурі діоптазу. З`ясовано, що низька стійкість діоптазу до нагрівання пов’язана зі значним впливом водневого зв’язку на формування кристалічної структури діоптазу. Крім того, електронно-мікроскопічне дослідження хімічного складу твердих включень у досліджуваних діоптазах дозволило визначити, що вони являють собою кристали цинквмісного доломіту. Це разом з порівняльним аналізом мінеральних асоціацій діоптазу на різних родовищах світу, зробленого з урахуванням частоти знахідок відповідних зразків, в свою чергу дозволяє зробити обґрунтоване припущення про походження цих діоптазів з намібійського родовища Цумеб. |
| Ключові слова: діоптаз, гемологічні дослідження, показник заломлення, двозаломлення, спектр поглинання, ІЧ-спектроскопія, доломіт, Цумеб. |
| Посилання |
|
Abdu, Y. A., Hull, S. K., Fayek, M., & Hawthorne, F. C. (2011). The turquoise-chalcosiderite Cu(Al,Fe3+)6(PO4)4(OH)8×4H2O solid-solution series: A Mossbauer spectroscopy, XRD, EMPA, and FTIR study. American Mineralogist, 96(10), 1433–1442. https://doi.org/10.2138/am.2011.3658 Chen, Q., Yin, Z., Qi, L., & Xiong, Y. (2012). Turquoise from Zhushan County, Hubei Province, China. Gems & Gemology, 48(3), 198–204. https:// doi.org/10.5741/gems.48.3.198 Ernst, A. (2006). Burke a Mass Discreditation of GQN Minerals. The Canadian Mineralogist, Vol. 44, 1557–1560. Faustite. (б. д.). mindat.org. https://www.mindat.org/min-1623.html Foord, E. E., & Taggart, J. E. (1998). A reexamination of the turquoise group: the mineral aheylite, planerite (redefined), turquoise and coeruleolactite. Mineralogical Magazine, 62(1), 93–111. https://doi.org/10.1180/002646198547495 Menchinskaya, T. (1989). Turquoise. Nedra [in Russian]. |