Дослідження огранованого діоптазу: оптичні властивості, спектроскопія, хімічний склад мінеральних включень
| Є.В. Науменко Національний науково-природничий музей НАН України |
| Ю.Д. Гаєвський Державний гемологічний центр України |
| Н.І. Вовк Iнтернет-магазин: nvovkjewerly.com.ua |
| Мова: українська |
| Коштовне та декоративне каміння, № 1–2 (119–120), 2025: 9–16 |
| Анотація У статті автори вперше в Україні досліджують два огранованих діоптази, використовуючи класичний набір гемологічних при ладів – рефрактометр, полярископ, спектроскоп, дихроскоп та УФ-лампу зі стандартними довжинами хвиль (254 і 365 нм). Результати гемологічних досліджень дозволяють стверджувати, що можна доволі легко відрізнити діоптаз від схожих на нього дорогоцінних каменів за комбінацією певних показників заломлення, дуже високого двозаломлення, одновісності і позитивного оптичного знака, а також характерного спектра поглинання та відсутності люмінесценції. За оптичними показниками існує тільки один мінерал, який дуже схожий на діоптаз, – весцеліїт, але він є дуже рідкісним і поки не зустрічається в огранованому вигляді. Також для одного з досліджуваних зразків діоптазу вперше вдалося напряму сфотографувати спектр поглинання у видимому оптичному діапазоні. Колір діоптазу зумовлений двома лініями поглинання 14500 i 30000 см-1, що спричинюють як впізнаваний синювато-зелений колір діоптазу, так і відповідний колір його риси. Дослідження, проведені з допомогою ІЧ-Фур’є спектроскопії в ІЧ-діапазоні 7000–400 см-1, дозволили виокремити певні піки, які пов’язують як з коливанням зв’язків Si-O-Si (521, 581, 609, 779, 885, 937 см-1), так і з коливаннями молекул води (серія 3200–4000 см-1) у структурі діоптазу. З`ясовано, що низька стійкість діоптазу до нагрівання пов’язана зі значним впливом водневого зв’язку на формування кристалічної структури діоптазу. Крім того, електронно-мікроскопічне дослідження хімічного складу твердих включень у досліджуваних діоптазах дозволило визначити, що вони являють собою кристали цинквмісного доломіту. Це разом з порівняльним аналізом мінеральних асоціацій діоптазу на різних родовищах світу, зробленого з урахуванням частоти знахідок відповідних зразків, в свою чергу дозволяє зробити обґрунтоване припущення про походження цих діоптазів з намібійського родовища Цумеб. |
| Ключові слова: діоптаз, гемологічні дослідження, показник заломлення, двозаломлення, спектр поглинання, ІЧ-спектроскопія, доломіт, Цумеб. |
| Посилання |
|
Antony, John W., Williams, Sidney A., Bideaux, Richard, A., Wilson, Wendell E., & Raymond, W. Grant, (1995). Mineralogy of Arizona. Third edition. The University of Arizona Press. About chemical analysis of dioptase. (n. d.). Rruff.info. https://rruff.info Bukin, V. I., Nozik, Yu. Z., Fykin, L. E., & Makarov, E. S. (1976). Neutron diffraction study of hydrogen bonds in the structure of dioptase Cu6[Si6O18]×6H2O. Geochemistry, 9, 1328–1333 [in Russian]. Chukhrov, F. V. (Red.). (1981). Minerals. Handbook. V. III: Silicates with linear three-membered groups, rings and chains of silicon-oxygen tetrahedra. Nauka [in Ukrainian]. Deer, W. A., Howie, R. A., & Zusman, J. (1966). Rock-Forming Minerals: V. 5. Non-silicate minerals. Mir Publishing House [in Russian]. Dioptase. (n. d.). Mindat.org. https://www.mindat.org/min-1295.html Dioptase with Dolomite. (n. d.). Mindat.org. https://www.mindat.org/photoscroll.php?searchbox=Dioptase+with+Dolomite Dongchuan Cu Mine. (n. d.). Mindat.org. https://www.mindat.org/loc-418454.html Gebhardt, Georg. (1999). Tsumeb. A Unique Mineral Locality. GG Publishing, Grossenseifen. Heide, H. G., Boll-Dornberger, K., Thilo, E., & Thilo, E. M. (1955). Die Struktur des Dioptas, Cu6(Si6O18)×6H2O. Acta Cryst, 8(7), 425–430. https://doi.org/10.1107/S0365110X55001357 Hyrsl, Jaroslav, Crowley, Jack A., Currier, Rock H., & Szenics, Terry. (2011). Peru – Paradise of Minerals. Museo Andres del Castillo. Kimbedi. (n. d.). Mindat.org. https://www.mindat.org/loc-145535.html Larsen, E., & Berman. G. (1965). Determination of Transparent Minerals under a Microscope. Nedra [in Russian]. Malpaso Quarry. (n. d.). Mindat.org. https://www.mindat.org/loc-5809.html Omaue Mine. (n. d.). Mindat.org. https://www.mindat.org/loc-5421.html Otto, H. (2017). Crystal Growth of Cu6(Ge,Si)6O18×6H2O and Assignment of UV-VIS Spectra in Comparison to Dehydrated Dioptase and Selected Cu (II) Oxo-Compounds Including Cuprates. World Journal of Condensed Matter Physics, 7(3), 57–79. https://doi.org/10.4236/wjcmp.2017.73006 Platonov, A. N. (1976). The Nature of Mineral Coloration. Naukova Dumka [in Russian]. Solodova, Yu. P., Andreenko, E. D., & Granadchikova. B. G. (1985). Identifier of jewelry and ornamental stones. Nedra [in Russian]. Tantara Mine. (n. d.). Mindat.org. https://www.mindat.org/loc-4340.html Wilson, W. E. (2018). The Musonoi mine, Kolwezi District, Lualaba Province, Democratic Republic of Congo. Mineralogical Record, 49(2), 236–304. Wilson, W. E. (2023). Altyn-Tyube, Karaganda Region, Kazakhstan: The Type Locality for Dioptase. Mineralogical Record, 54(2), 209–253. Wilson, W. E. (2024). Reneville, Kindanda District, Pool Department, Republic of the Congo. Mineralogical Record, 55(4), 411–438. Wu, S., He, M., Yang, M., Peng, B., Shi, Y., & Sun, K. (2024). Near-Infrared Spectroscopic Study of Secondary Minerals in the Oxidation Zones of Copper-Bearing Deposits. Crystals, 14(9), 791. https://doi.org/10.3390/cryst14090791 |