ОГЛЯД СМАРАГДУ З РОДОВИЩ АФГАНІСТАНУ
| В.П. Усенко Одеський національний університет ім. І.І. Мечнікова |
| Мова: українська |
| Коштовне та декоративне каміння, № 3–4 (121–122), 2025: 4–18 |
| Анотація Інтерес до афганських смарагдів зростає на міжнародному ринку кольорового дорогоцінного каміння завдяки їх якісним характеристикам, порівнянним з колумбійськими смарагдами найвищих категорій. У статті представлено огляд геології родовищ афганських смарагдів Панджшеру і Лагману, описано особливості організації та проведення видобутку і місцево го ринку смарагдів, що мають свої специфічні особливості, які впливають на обсяги і якість сировини, що видобувається. На підставі опублікованих джерел інформації про афганські смарагди, а також власних спостережень безпосередньо на місцевому ринку смарагдів, наведено опис різних якісних сортів і морфологічних різновидів кристалів смарагду ювелірної якості, що становлять найбільшу цінність. Найякісніші сорти смарагду добувають у шахтах долини Панджшер. Неоднорідність перебігу процесів утворення смарагду зумовлюють різну якість сировини з різних шахт Панджшеру. Шахтарі, торговці і гемологи зазначають, що смарагди з Лагману мають відмінності від панджшерських. На міжнародному ринку і в гемологі чних базах даних кольорового дорогоцінного каміння родовищ світу всі афганські смарагди ювелірної якості класифікують як «класичні афганські смарагди», при цьому їхній геохімічний профіль орієнтований на хімізм панджшерських смарагдів. У результаті вивчення доступного матеріалу були виділені якісні різновиди кристалів смарагду певних сортів, що найбільш характеризують бренд «класичні афганські смарагди». Результати досліджень підтверджують висновки багатьох фахівців про високий потенціал афганського смарагду, особливо за умови правильної організації його видобутку. Представлені ре зультати можуть бути цікавими для всіх, хто цікавиться афганськими смарагдами і планує свій бізнес на ринку дорогоцін ного каміння. |
| Ключові слова: смарагд, афганські смарагди, панджшерські смарагди, гемологічні характеристики афганського смарагду. |
| Посилання |
|
Aurisicchio, C., Conte, a., M., Medeghini, L., Ottolini, L., & De Vito, C. (2018). Major and trace element geochemistry of emerald from several deposits: implications for genetic models and classification schemes. Ore Geology Reviews, 94(3), 351–366. Bowersox, G., Lawrence, W. S., Foord, e. e., & Seal ii, R. R. (1991). emeralds of the Panjshir Valley, afghanistan. Gems & Gemology, Spring, 27(1), 26–39. DeWitt, J. D., Chirico, P. G., O’Pry, K. e., & Bergstresser, S. e. (2022). Mapping the extent and methods of small-scale emerald mining in the Panjshir Valley, afghanistan. Geocarto International, 37(1). Doi:10.1080/10106049.2020.1716394 Di, C., Zongting, Liao, L. Q., Qian, Z., & Zhengyu, Z. (2020). a Study of emeralds from Davdar, North-Western China. The Journal of Gemmology, 37(4), 374–392. Dong X., Chen, T., & Zhou, Z. (2023). Gemmological and Spectral Characteristics of emerald from Panjsher Valley, afghanistan. Gems & Gemmology, 25(6), 17–29. Emeralds Auctioned in Panjshir. (2024, March 15). Roskin Gem News Report. https://roskingemnewsreport.com/emeralds-auctioned-in-panjshir/ Giuliani, G., Dubessy, J., Ohnenstetter, D., Banks, D., Branquet, Y., Feneyrol, J., Fallick, a. e., & Martelat, J.-e. (2018). The role of evaporites in the formation of gems during metamorphism of carbonate platforms: a review. Miner. Deposita, 53, 1–20. Giuliani, G., Lee, a. G., Marshall, D., Fallick, a. e., & Branquet, Y. (2019). emerald Deposits: a Review and enhanced Classification. Minerals, 9(2), 105. https://doi.org/10.3390/min9020105 Gorziwani, M. H., & Rasouli, H. (2025). Geology and Origins of the Panjsher Valley emerald Deposits of afghanistan. Advances in Oceanography & Marine Biol. 4(3). doi: 10.33552/aOMB.2025.04.000588 Graham, J. R. (2021). Buying Gemstones in Afghanistan: A Beginner’s Guide. iGS. https://www.gemsociety.org/article/just-ask-jeff-buying-gemstones in-afghanistan/ Groat, А., Giuliani, G., Marshall, D. D., & Turner, D. (2008). emerald deposits and occurrences: a review. Ore Geology Reviews. 34(1–2), September, 87–112. https://doi.org/10.1016/j.oregeorev.2007.09.003 Hanser, C. S., Häger, T., Botcharnikov, R., & Gul, B. (2022). emerald from the Chitral region, Pakistan: a new deposit. Journal of Gemmology, 38(3), 234–252. Hanser, S. C., Stephan T., Gul, B., Häger, T., & Botcharnikov, R. (2023). Comparison of emeralds from the Chitral District, Pakistan, with other Pakistani and afghan emeralds. The Journal of Gemmology, 38(6), 582–599. Henn, U., & Schmitz, F. (2014). Smaragde aus der Provinz Laghman, afghanistan: ein Vergleich mit Smaragden aus dem Panjshir-Tal. Gemmologie: Zeitschrift der Deutschen Gemmologischen Gesellschaft, 63, Jan 01, 101–106. Karampelas, S., al-Shaybani B., & Mohamed, F. Supharart Sangsawong and abeer al-alawi. (2019). Emeralds from the Most important Occurrences: Chemical and Spectroscopic Data. Minerals, 9, 561. https://doi.org/10.3390/min9090561 Krzemnicki, S. M., Hao, a. O., & Büche, S. (2021). a New Type of emerald from afghanistan’s Panjshir Valley. The Journal of Gemmology, 37(5), 338–352. Krzemnicki, S. M., Hao, a. O., Wang, Wälle, M., Lefévre, P., Zhou., W., & Cartier, L. e. (2024). Gemmological Characterisation of emeralds from Musakashi, Zambia, and implications for Their Geographic Origin Determination. The Journal of Gemmology, 39(4), 338–350. Laurs, B. L. (2001). Gem News international: emeralds from Laghman, afghanistan. Gems & Gemology, 37(1), 68. Lucas, an., & Hsu, T. (2017). emerald dealing in afghanistan. Gem & Gemology, 53(1), 127–128. Moroz, i., Roth, M., Boudeulle, M., & Panczer, G. (2000). Raman microspectroscopy and fluorescence of emeralds from various deposits. J. Raman Spectrosc, 31, 485–490. Quanli, C., Peijin, B., Yan L., Shen, a. H., Ran, G., Yulin, B., Xue, G., & Xianyu, L. (2023). A Research of emeralds from Panjshir Valley, afghanistan. Minerals, 13(1), 63. https://doi.org/10.3390/min13010063 Popal, S. a., & Gurudutta, J. (2023). afghanistan’s Gemstones and Jewellery: Sector and its Prospects. A Global Journal of interdisciplinay studies VI(II): 33, april. https://doi.org/10.47968/GaPiN.620005 Samarin, Y. S., & akkermantsev, C. M. (1977). Report on the results of search-exploration studies at the emerald deposit of Panjshir in years of 1975–1976. Unpublished report to the Afghan Ministry of Mining and Industries, Technoexport, USSR, Contract No. 55-184/17500, 166 p. Snee, L. W., Foord, e. e., Hill, B., & Carter, S. J. (2020). Regional Chemical Differences among emeralds and Host Rocks of Pakistan and afghanistan: implications for the Origin of emerald, april. in book: Emeralds of Pakistan: Geology, Gemology, and Genesis, (2013), (93–123). Publisher: Van Nostrand Reinhold. https://www.researchgate.net/publication/340446838_Chapter_5/ Saeseaw, S., Renfro, N. D., Palke, a. C., Sun, Z., & McClure, S. F. (2019). Geographic Origin Determination of emerald. Gems & Gemology, 55(4), 614–646. Vapnik, Y., & Moroz, i. (2001). Fluid inclusions in Panjshir emerald (afghanistan). In Proceedings of the 16th European Current Research on Fluid Inclusions, 17–20 July, 451–454. |