Рецензування рукописів
Внутрішнє рецензування (попереднє оцінювання)
Усі рукописи, подані до журналу «Коштовне та декоративне каміння», проходять попередню перевірку відповідальним редактором щодо:
– відповідності тематиці журналу (зокрема у галузях гемології, мінералогії, геології та інших суміжних наук);
– дотримання редакційної політики;
– відповідності вимогам до структури та оформлення.
Рукописи, що не відповідають профілю журналу або редакційним стандартам, відхиляються без передачі на зовнішнє рецензування.
Матеріали, які потребують доопрацювання, повертаються авторам для внесення змін і повторного подання. Якщо автор не надає відповіді протягом 30 календарних днів, рукопис вважається відкликаним.
Усі статті перевіряються на наявність текстових запозичень із використанням спеціалізованого програмного забезпечення. У разі виявлення значного рівня запозичень рукопис повертається на доопрацювання. У випадку встановлення фактів плагіату стаття відхиляється без права повторного подання.
Після успішного проходження внутрішнього етапу рукопис передається на зовнішнє рецензування.
Зовнішнє рецензування (експертне оцінювання)
Рецензування здійснюється незалежними фахівцями, які мають наукові публікації за тематикою поданого дослідження. До рецензування можуть залучатися як зовнішні експерти, так і члени редакційної колегії.
Процедура рецензування є подвійною «сліпою» (double-blind review).
Рецензенти зобов’язані:
– дотримуватися міжнародних стандартів рецензування (зокрема рекомендацій Web of Science Academy та European Association of Science Editors);
– повідомляти про можливі конфлікти інтересів;
– забезпечувати конфіденційність отриманих матеріалів;
– не використовувати зміст рукопису у власних дослідженнях до його публікації.
Критерії оцінювання рукопису
Рецензент оцінює рукопис за такими основними критеріями:
– відповідність тематиці журналу;
– наукова новизна та оригінальність;
– відповідність назви змісту статті;
– якість анотації;
– чіткість постановки проблеми;
– логічність структури;
– обґрунтованість методів дослідження;
– достовірність результатів;
– наявність і обґрунтованість висновків;
– рівень аналізу сучасних досліджень;
– практичне значення результатів;
– якість і достатність ілюстративного матеріалу;
– коректність і повнота бібліографії.
За результатами рецензування надається один із висновків:
– «Рукопис рекомендовано до публікації без виправлень»;
– «Рукопис рекомендовано з незначними виправленнями редактора»;
– «Рукопис рекомендовано з виправленнями автора (-ів) без перегляду рецензента»;
– «Рукопис рекомендовано з виправленнями автора (-ів) та із переглядом рецензента»;
– «Рукопис не рекомендовано до публікації».
Процес доопрацювання
У разі необхідності доопрацювання:
– рукопис повертається авторам із коментарями рецензентів;
– автор подає виправлений варіант разом із відповідями на зауваження;
– усі зміни повинні бути чітко позначені в тексті.
Відповідальний редактор оцінює внесені зміни або передає статтю на повторне рецензування.
Журнал передбачає не більше двох раундів рецензування.
Редактори:
– координують взаємодію між авторами та рецензентами;
– можуть залучати додаткових рецензентів у разі суперечливих висновків;
– мають право відхиляти некоректні або неетичні коментарі рецензентів;
– можуть виключити рецензента з бази експертів у разі порушення стандартів.
Рецензенти не здійснюють мовностилістичне редагування, але можуть рекомендувати його проведення.
Прийняття рішення та апеляції
Остаточне рішення щодо публікації статті ухвалюється редакційною колегією з урахуванням рецензій.
Автори мають право подати апеляцію у разі відмови в публікації. Апеляція розглядається редакцією у встановленому порядку.

